ПОГОДЖЕНО: ЗАТВЕРДЖЕНО:

Перший проректор КВНЗ ДОІППО Ректор КВНЗ ДОІППО

__________ В.Г. Долгополий _________ М.І. Романенко

План

проведення наради керівників районних (міських)

методичних об’єднань вчителів фізики та астрономії

Термін: 21 серпня 2017 р.

10.00-13.30

Місце проведення: КВНЗ ДОІППО,

аудиторія 311

Форма проведення вебінар

Тема: Практична реалізація стратегії розвитку інноваційної особистості в умовах стандартизації природничої освіти.

Мета: Проаналізувати ефективність роботи і отриманих результатів роботи над обласною науково-методичною проблемою соціалізації особистості громадського суспільства, формування креативності інноваційної особистості, та технології підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання з природничих дисциплін.

Керівник: ПОТАПОВА Т. В., старший викладач кафедри природничо-математичної освіти ДОІППО.

№ п/п	Час	Тема виступу	Доповідач
І. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ
1.	10⁰⁰-10²⁰	Інтеграційний аспект навчання астрономії як засіб формування системного мислення та ключових компетентностей ліцеїстів через поєднання продуктивних та інформаційних технологій	Глубенок С.В., вчитель-методист Криворізького Жовтневого ліцею м. Кривого Рогу
2.	10²⁰-10⁴⁵	Формування інноваційної особистості учня на основі використання інформаційних технологій. Оволодіння стратегією життєтворчості_основна задача кожного продуктивних педагогічних технологій	Іванова О.В. вчитель-методист КЗ «Колегіум № 16» Кам янської міської ради Рев якіна О.О. вчитель-методист КЗО «СЗШ № 34» Дніпропетровської міської ради
3.	10⁴⁵-11¹⁵	Розвиток інноваційної особистості учня як передумова його інтелектуального та духовного розвитку.	Слюсаренко А.Я. вчитель-методист КЗО «НВО № 28 » Дніпропетровської міської ради Зубкова Н.Г., вчитель-методист КСНЗСП «Дніпропетровське вище училище фізичної культури» Дніпропетровської обласної ради Зінова В.В. вчитель-методист КЗО «СЗШ № 91 » Дніпропетровської міської ради
4.	11¹⁵-11³⁵	Компетентнісний підхід до викладання фізики та астрономії використання прийомів, які сприяють латеральному мисленню як основа стратегії розвитку інноваційної особистості	Кравченко Т.В., вчитель-методист Криворізької середньої загальноосвітньої школи № 49 м. Кривого Рогу Устінова Т.П., методист міського методичного центру Управління гуманітарної політики Дніпропетровської міської ради
5.	11³⁵-11⁵⁰	Приоритетні напрямки методичної роботи вчителів фізики та астрономії під час роботи на третьому етапі реалізації обласної науково-методичної проблеми «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства».	ПОТАПОВА Т. В., старший . викладач кафедри природничо-математичної освіти КВНЗ» ДОІППО»
9.	11⁵⁰-12⁰⁰	Прийняття рекомендацій серпневої наради та підведення підсумків роботи.	ПОТАПОВА Т. В., старший . викладач кафедри природничо-математичної освіти КВНЗ» ДОІППО»

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ТА ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ:

1..Інструктивно-методичний лист «Про вивчення фізики та астрономії у 2017-2018 році»

.2.Інструктивно-методичний лист «Про вивчення природознавства у 2016-2017

році»

3.Програми для середніх загальноосвітніх шкіл. Фізика 7-9 кл. – К.: Шкільний світ, 2017.

4.Електронна бібліотека учителя фізики (БУФ-2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015,2016,2017).

5. Щодо обов'язкової ділової документації

Лист МОН № 1/9-285 від 10.06.15 року

6. Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України. Постанова КМУ № 533 від 08.07.15 року

7. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України . Постанова КМУ № 529 від 29.07.15 року

8. Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери . Постанова КМУ № 731 від 16.09.15 року

9. Про затвердження переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників та порядку їх присвоєння. Постанова КМУ № 1109 від 23.12.15 року.

10. Щодо інформування про організаційні заходи на 2016 рік y рамках реалізації Всеукраїнського проекту "Хмарні сервіси в освіті". Лист ІМЗО № 21/10-145 від 01.02.16 року.

11. Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня. Наказ МОН № 585 від 29.05.15 року

12 Возна М., Гром΄як М. Співпраця та інтеграція у природничо-математичному циклі. // Фізика та астрономія в школі. – 2008. – № 2.

13Гін А. Прийоми педагогічної техніки: Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотній зв'язок. Ідеальність: посібник для вчителів. – Луганськ, 2005.

14Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Інформаційний збірник МОН України. – 2011. – № 4.

15Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів в системі загальної середньої освіти.

15. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Нормативно-правове забезпечення освіти у чотирьох частинах. – Харків.: Основа, 2004.

Програми спецкурсів та факультативів з фізики та астрономії. – Тернопіль: Мандрівець, 2009

17Освітні технології: Навч. метод. посібник / О.М.Пєхота та ін., за ред. О.М.Пєхоти. – К.: АСК., 2006.

18. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Астрономія. 11 клас. – К.: Шкільний світ, 2009.

19.Фізика. Програма для учнів 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням фізики. 2009.

Шишков С.Е., Кальмей В.А. Моніторинг якості освіти. – Х.: Основа, 2010.

24. Потапова Т. В.., методичні рекомендації «Створення ситуації успіху при викладанні фізики, астрономії та природознавства як фактор розвитку інноваційної особистості учня». Газета «Джерело», серпень 2016.

25. Електронний дайджест БУФ-2016

26. Організація навчання і перевірки знань,проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності в загальноосвітніх навчальних закладах. Лист МОН України від 16.06 2014 р. № 1/9-319

27. Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти Наказ МОН №1222 від 21.08. 2013

Науково-методичний журнал. - 2011. - N 7. - С. 13-15.

28. Бургун, І. Особливості навчально-пізнавальної діяльності учнів підліткового віку в навчанні фізики в межах компетентнісного підходу [Текст] / І. Бургун // Фізика та астрономія в школі : Науково-методичний журнал. - 2011. - N 2. - С. 32-37

29. Власюк, А. І. Досвід роботи з реалізації компетентнісного підходу під час вивчення фізики [Текст] / А. І. Власюк // Фізика в школах України : Науково-методичний журнал. - 2011. - N 5. - С. 5-8.

30. Галатюк, М. Лабораторні роботи з фізики в контексті формування пізнавальної компетентності учнів [Текст] / М. Галатюк, Ю. Галатюк, В. Тищук // Фізика та астрономія в школі : Науково-методичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 1

31. Гін А. О. Прийоми педагогічної техніки: Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотній звязок. Ідеальність: посібник для вчителів./ А. О. Гін. – Луганськ: Навчальна книга, Янтар, 2004. – 84 с.

32. Гуцан Л.А. Компетентнісно спрямована освіта – сучасний орієнтир навчально-виховного процесу [Електронний ресурс] / Наукові записки НДУ ім. Гоголя.- Психолого-педагогічні науки. – 2014. -№2.- С.68-72

33. Життєва компетентність особистості: Науково-методичний посібник / За ред. Л. Сохань, І. Єрмакова, Г. Несен.— К.: Богдана, 2003.— 520 с.

34. Задорожна Ж.А. Особливості профільного компоненту в тестових завданнях з фізики для студентів різних напрямів підготовки / Ж.А. Задорожна // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія педагогічна, 2008. – Вип. 14. – С. 194-195.

35. Карпова Л. Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення [Текст]/ Л. Карпова // Фізика. - 2010. - N 19/21. - С. 6-7.

36. Кордюк, Ю. П. Інноваційні педагогічні технології. Формування інформаційно-технологічної компетентності [Текст] / Ю. П. Кордюк // Фізика в школах України : Науково-методичний журнал. - 2016. - N 17/18. - С. 8-9.

37. Пометун О. І. Компетентнісний підхід до оцінювання рівнів досягнень учнів.— К.: Презентація на нараді Центру тестових технологій 19.10.2004.— С. 16–18.

38. Стукал В. В. Формування життєво важливих компетенцій на уроках фізики [Текст] / В. В. Стукал // Фізика в школах України : Науково-методичний журнал. - 2013. - N 15/16. - С. 52-60.

18. Шевчук О.В. Навчальний фізичний експеримент як засіб

формування фахової компетентності майбутніх учителів фізики [Електронний ресурс] / О.В. Шевчук // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Серія педагогічна. – 2014. –Вип. 39. – С. 232-235. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/jpdf/znpkp_ped_2014_20_79.pdf

40. Якубовський П. Компетентнісна орієнтація у навчанні фізики / П. Якубовський // Директор школи. Україна. – 2008. – №5. – С. 55-59.

41. Якубовський, П. Компетентнісна орієнтація у навчанні фізики [Текст] / П. Якубовський // Директор школи України : Науково-методичний журнал. - 2008. - N 5. - С. 55-59.

ІНТЕРНЕТ –РЕСУРСИ:

http://fizika.net.ua

http://www.olymp.vinnica.ua

http://www.levenia.com.ua

http://turnir.org.ua

http://sp.bdpu.org

http://www.it-n.ru/communities.aspx?cat_no=5500&tmpl=com

http://experiment.edu.ru

http://physics.nad.ru

http://webserver.nm.ru/animations.html

http://www.n-t.org/

http://www.spin.nw.ru/thermo/index.html

http://www.convert-me.com/ru

http://optics.ifmo.ru

http://astronom-ntl.narod.ru

http://www.history.ru/freeph.htm

http://phdep.ifmo.ru/labor/common

http://nrc.edu.ru/est

http://archive.1september.ru/fiz

http://experiment.edu.ru

http://www.edu.delfa.net

http://marklv.narod.ru/mkt

http://kvant.mccme.ru/rub/7B.htm

http://nuclphys.sinp.msu.ru

http://www.physbook.ru

http://www.alleng.ru/edu/phys1.htm

Потапова Тетяна Віталіївна,

старший викладач кафедри

природничо-математичної освіти

КВНЗ «ДОІППО»

Фізика – це неповторно, фізика – це звабливо!

Шкільний курс фізики є основним компонентом природничої освіти учнів, що робить істотний внесок у вирішення завдань загальної освіти. Зокрема, сучасна фізика, крім наукового, має важливе соціокультурне значення. Вона є важливим компонентом загальнолюдської культури взагалі і суттєво впливає на розвиток мислення, формування наукового світогляду учнів, відіграє важливу роль у моральному, естетичному та екологічному вихованні молоді. Тому курс фізики є обов’язковим предметом у всіх навчальних закладах незалежно від їх типу і профілю.

Сучасна українська школа ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого навчання, спрямованого на формуванні високорозвиненої особистості на основі врахування індивідуальних освітніх потреб учнів Головна мета навчання фiзики в середнiй школi полягає в розвитку особистостi учнiв засобами навчального предмета. Досягнення цієї мети відбувається завдяки формуванню фізичних знань, наукового свiтогляду i вiдповiдного стилю мислення, формуванню предметної, науково-природничої та ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язбережувальна компетентності) .

Напрямки роботи обрано згідно з:

- Національною стратегією розвитку освіти в Україні на період до 2021 року.

- Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року

схваленою розпорядженням КМУ від 14.12.16 №988-р

- Проекту Концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 років.

- Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту».

- Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти.

- Концепцією профільного навчання у старшій школі.

- Положенням про дистанційне навчання.

Сучасний етап розвитку системи освіти України характеризується пошуком шляхів приведення змісту у відповідність з особистісними запитами учнів, світовими стандартами.

Пріоритети розвитку загальної середньої освіти закладено у Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа" на період до 2029 року, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. N 988-р.

Ключовими компонентами Концепції є:

1.Новий зміст освіти, заснований на формуванні необхідних для успішної самореалізації в суспільстві компетентностей.

2.Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.

3.Умотивований вчитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.

4.Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.

5. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.

6.Нова структура школи, яка дозволяє добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.

7.Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію.

8.Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.

За її реалізації очікують нового випускника — особистість, патріота, інноватора. Що ж такого у формулі? Основний акцент - на компетентнісному змісті освіти. Також серед компонент формули - дві «нові» цінності: дитиноцентризм та наскрізний процес виховання, заснований на цінностях. Задля реалізації формули вчитель-наставник має відійти в минуле, а на заміну - вчитель-партнер, коуч, модератор, який взаємодіє з батьками та учнями заради максимального розкриття дитячих здібностей.

Реалізація стратегічних завдань передбачає:

- розвиток регіонального науково-методичного освітнього середовища;

- застосування активних та інтерактивних методів у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- співпрацю та співтворчість із питань дослідження проблем новаторства та використання кращої світової практики з цього питання через систему підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- формування психологічної готовності педагогічного працівника до роботи з ІКТ та їх подальше впровадження в навчально-виховний процес в умовах інноваційного розвитку освіти;

- надання академічної свободи учителю: можливість обирати підручники, методи, стратегії, способи і засоби навчання, активно виражати власну фахову думку.

Організовуючи науково-методичну роботу, здійснюючи підвищення квакліфікації, професійного рівня педагогічних працівників, методичним службам рекомендуємо врахувати наступне:

1). Компетентнісний підхід в освіті базується на таких ідеях:

- освіта для життя, успішної соціалізації в суспільстві та особистісного розвитку на основі засвоєння учнями соціально значущих умінь (компетенцій);

- оцінювання для надання можливості учневі самому планувати свої освітні результати й удосконалювати їх у процесі постійної самооцінки;

- різноманітні форми організації самостійної, осмисленої діяльності учнів на основі власної мотивації та відповідальності за результат;

- матрична система управління, делегування повноважень, залучення батьків, учнів і людей із зовнішнього оточення до управління освітою та оцінювання діяльності, свобода вчителя у виборі засобів прищеплення учням соціальних пріоритетів (компетенцій).

2). Цілі шкільної освіти з позиції компетентного підходу - це конкретний результат:

- навчити вчитися, тобто навчити дітей розв’язувати проблеми у сфері навчальної діяльності;

- навчити пояснювати явища, що спостерігаються у світі, з використанням наукового апарату: їх сутність, причини, взаємозв’язки, тобто розв’язувати пізнавальні проблеми;

- навчити орієнтуватися в ключових проблемах сучасного життя, тобто розв’язувати аналітичні проблеми;

- навчити орієнтуватися в світі духовних цінностей, тобто розв’язувати аксіологічні проблеми;

- навчити розв’язувати проблеми, пов’язані з реалізацією певних соціальних ролей: громадянина, споживача, пацієнта, члена родини тощо;

- навчити розв’язувати проблеми, які є спільними для різних видів професійної діяльності: комунікативні, пошуку й аналізу інформації, організації спільної діяльності тощо;

- навчити розв’язувати проблеми професійного вибору: підготовка до подальшого навчання.

Державний стандарт (2011)	Нова українська школа (2016)
Спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами	Спілкування державною і, у разі відмінності, рідною мовами
Спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами	Спілкування іноземними мовами
Математична	Математична грамотність
Компетентності в галузі природознавства і техніки	Компетентності в природничих науках і технологіях
Інформаційно-комунікаційна	Інформаційно-цифрова компетентність
Уміння вчитися	Уміння вчитися впродовж життя
Соціальна, громадянська	Соціальні і громадянські компетентності
Підприємницька	Підприємливість
Загальнокультурна	Загальнокультурна грамотність
Здоров’язбережувальна	Екологічна грамотність і здорове життя

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

- уміння читати і розуміти прочитане;

- уміння висловлювати думку усно і письмово;

- критичне мислення;

- здатність логічно обґрунтовувати позицію;

- ініціативність;

- творчість;

- уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

- уміння конструктивно керувати емоціями;

- застосовувати емоційний інтелект;

- здатність до співпраці в команді.

Навчальнимим програмами передбачено внесок кожного навчального предмета у формування тієї чи іншої компетентності. Специфікою оновлених навчальних програм (2017 р.) є націленість на результат, який містить не лише знаннєві компоненти, а й компетентнісні.

Ще одна новація програм – введення до них наскрізних змістових ліній. Це екологічна безпека і сталий розвиток, громадянська відповідальність, здоров’я, підприємливість і фінансова грамотність. Пояснювальні записки до всіх предметів розповідають: що таке наскрізна лінія, як її реалізувати, якими додатковими засобами може скористатися вчитель.

Програмне та навчально-методичне забезпечення

Реалії сучасного життя підтверджують значення фундаментальних наук становленні та розвитку кожної держави, забезпеченні її конкурентоспроможнос економічної незалежності. Шкільна фізика як фундамент природничої освіти вносить вагомий вклад виховання високоінтелектуальної наукової еліти держави, що є запорукою майбутньо розвитку країни. Тому основним завданням учителя фізики є створення умов д всебічного розвитку особистості учня, забезпечення якісного навчання фізики в умов переходу на новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, який для вчителів фізики розпочинається у навчальному році. У 2017-2018 навчальному році вивчення фізики та астрономії здійснюватиметься за навчальними планами, зазначеними програмою для загальноосвітніх навчальних закладів « ФІЗИКА 7 – 9 « ( затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

Особливості навчання фізики у 2017/2018 навчальному році пов’язані, перш за все, зі змінами у навчальних програмах та спрямовані на розвантаження, урахування вікових особливостей розвитку дитини, відповідність сучасному розвитку науки і технологій:

- У теоретичній частині програми вилучено деякі питання, що надто деталізують зміст, усунено непослідовність деяких питань. Акцентовано екологічний, енергозбережувальний і здоров’язбережувальний аспекти.

- Експериментальну частину осучаснено завдяки рекомендаціям щодо використання цифрових комплексів, застосування компютерних програм для обробки результатів тощо.

- Розкрито компетентнісний потенціал навчального предмета, складено таблицю, в якій кожну ключову компетентність скорельовано з предметним змістом і навчальними ресурсами для її формування.

- Визначено предметний зміст, що розкриває наскрізні змістові лінії в кожній темі програми.

- У кожній темі розкрито компетентнісні результати навчання згідно зі структурою компетентності, за складниками: знаннєвим, діяльнісним, ціннісним.

- Розроблено зміст пояснювальної записки до програми з урахуванням змін у її структурі і компетентнісного спрямування.

- Надана свобода вчителю у формуванні розподілу годин між розділами курсу, можливості змінювати послідовність вивчення розділів.

— ФІЗИКА 7 – 9 Програма для загальноосвітніх навчальних закладів ( затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

— Навчальний матеріал курсу фізики в основній школі та час на його вивчення розподілено таким чином:

№	Клас	Кількість годин на тиждень	Перелік розділів
1	7	2 год	«Фізика як природнича наука. Пізнання природи», «Механічний рух», «Взаємодія тіл. Сила», «Механічна робота та енергія»
2	8	2 год	«Теплові явища», «Електричні явища. Електричний струм»
3	9	3 / 2,5 год	«Магнітні явища», «Світлові явища», «Механічні та електромагнітні хвилі», «Фізика атома та атомного ядра. Фізичні основи атомної енергетики», «Рух і взаємодія. Закони збереження»

— Відповідно до наказу МОН молодьспорту України від 03.04.2012 р.,
№ 409 вивчення фізики в 9 класі в обсязі 2,5 години на тиждень здійснюється тільки в спеціалізованих школах із навчанням мовою національної меншини і поглибленим вивченням іноземних мов та в закладах з українською мовою навчання в білінгвальних класах.

— Зазначений у навчальній програмі розподіл годин між розділами є орієнтовним. За необхідності й виходячи з наявних умов навчально-методичного забезпечення, учитель має право самостійно змінювати обсяг годин, відведених програмою на вивчення окремого розділу, в тому числі змінювати порядок вивчення розділів.

— Розпочинається базовий курс фізики в 7 класі з розділу «Фізика як природнича наука. Пізнання природи», який призначено в першу чергу для введення базових фізичних понять, ознайомлення з фізичними методами пізнання природи, початковими відомостями про речовину, що будуть закріплюватись упродовж вивчення курсу. Необхідність проводити тематичне оцінювання у цьому розділі визначає вчитель.

— У розділі «Механічний рух» учні ознайомлюються із основними характеристиками механічного руху, способами його опису (графічним, аналітичним). Рівень навчальних завдань, зокрема задач на побудову графіків руху, учитель обирає залежно від математичної підготовки учнів (ураховуючи, що механічний рух більш ґрунтовно буде вивчатися у 9 класі).

— У розділах «Взаємодія тіл. Сила», «Механічна робота та енергія»
(7 клас), «Теплові явища», «Електричні явища. Електричний струм» (8 клас), «Магнітні явища», «Світлові явища», «Механічні та електромагнітні хвилі», «Фізика атома та атомного ядра. Фізичні основи атомної енергетики» (9 клас) учні знайомляться з відповідними фізичними явищами та закономірностями їх перебігу, проявами цих явищ у природі, застосуванням у практичній діяльності.

— Оскільки в старшій школі вивчення фізики буде здійснюватися залежно від обраного профілю навчання, завданням основного курсу є сформованість цілісних уявлень про фізичні явища і пропедевтика фізики як науки. Цим обумовлено вивчення в кінці базового курсу фізики (9 клас) розділу «Рух і взаємодія. Закони збереження», у якому акцентується увага на універсальному характері та фундаментальності законів збереження в природі та цілісності фізичної картини світу. На прикладі класичної механіки формується уміння оцінювати межі застосування фізичних законів і теорій.

— Важливим є розкриття впливу фізики на суспільний розвиток і науково-технічний прогрес, застосування досягнень фізики для раціонального природокористування та запобігання їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище й організм людини.

— Фізика. 8 клас з поглибленим вивченням фізики – Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням фізики (Навчальну програму укладено відповідно до вимог оновленого Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та на основі програми з фізики для 7-9 класів, затвердженої колегією Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (Фізика та астрономія в сучасній школі. – 2012. - № 6. - С. 2-13).

Головною метою поглибленого навчання фізики в основній школі є розвиток особистості учнів засобами предмету з урахуванням їхніх інтересів і здібностей, освітніх потреб і намірів щодо вибору подальшого життєвого шляху. Відповідно до поставленої мети, курс поглибленого вивчення фізики в основній школі передбачає допрофільну (допрофесійну) підготовку учнів. Учні, які поглиблено вивчають фізику, здебільшого зорієнтовані на формування предметної і ключових компетентностей, необхідних для успішного навчання у старшій школі за відповідно обраним профілем (фізико-математичний, природничий, технологічний тощо), продовження освіти у вищих навчальних закладах та здобуття спеціальності, пов’язаної з використанням фізичних знань.

Програмою поглибленого курсу фізики передбачене навчальне навантаження у 8-9 класах в обсязі 4 години на тиждень (140 годин на рік). За рахунок варіативної складової навчального плану навантаження може доповнюватись факультативними заняттями і курсами за вибором.

Особливу роль у поглибленому курсі фізики має фізичний експеримент як метод пізнання. Програмою, окрім демонстраційного і фронтального експерименту та лабораторних робіт, передбачено фізичний практикум і навчальний проект експериментального змісту, тему якого учень обирає самостійно або за порадою вчителя. Перелік тем експериментальних навчальних проектів учитель формує особисто з урахуванням наявної матеріальної бази фізичного кабінету та особливостей освітнього простору регіону. Перелічені в програмі демонстраційні досліди і лабораторні роботи є мінімально необхідними й достатніми щодо вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Проте, залежно від умов і наявної матеріальної бази фізичного кабінету, учитель може змінювати окремі роботи або демонстраційні досліди рівноцінними, використовувати їх можливі варіанти. Крім того, учитель може доповнювати цей перелік додатковими дослідами, короткочасними експериментальними завданнями, об’єднувати кілька робіт в одну залежно від обраного плану уроку. Окремі лабораторні роботи можна виконувати як учнівські навчальні проекти, а також за допомогою комп’ютерних віртуальних лабораторій. Разом із тим, модельний віртуальний експеримент має поєднуватися з реальними фізичними дослідами та не заміщувати їх.

— Фізика. 9 клас з поглибленим вивченням фізики – Програма для 8-9 класів з поглибленим вивченням фізики (Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009).

Старша школа:

Структура фізичної освіти учнів 10-11 класів змін не зазнала, тому викладання фізики у 2017-2018 навчальному році відбуватиметься для них за навчальними програмами та планами, що використовувались у минулому році:

— Фізика. 10 – рівень стандарту Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика, 10-11 класи, рівень стандарту (зі змінами, затвердженими наказом МОН України № 826 від 14.07.2016).

— Фізика. 11 клас – рівень стандарту – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів суспільно-гуманітарного, філологічного, художньо-естетичного, технологічного та спортивного напрямів. Фізика. Астрономія (Київ, 2010).

— Фізика. 10, 11 клас – академічний рівень – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. Астрономія (Київ, 2010).

— Фізика. 10, 11 клас – профільний рівень – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. Астрономія (Київ, 2010).

— Астрономія – рівень стандарту, академічний рівень – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. Астрономія (Київ, 2010).

— Астрономія – профільний рівень – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. Астрономія (Київ, 2010).

Зазначені програми розміщені на офіційному Інтернет-сайті Міністерства освіти і науки України в розділі «Навчальні програми»: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.

 Зараз на сайті Міністерства освіти і науки йде обговорення проектів програм інтегрованого курсу «Природничі науки» для суспільно-гуманітарного профілю в 10-11 класах.

Програми курсів за вибором і факультативів з фізики та астрономії

Збірник програм курсів за вибором і факультативів з фізики та астрономії. 6-12 класи. — X.: Вид. група «Основа», 2009 (Запропонований збірник програм підготовлено з метою створення належних умов для впровадження профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах для учнів 7-9-х класів (допрофільна підготовка) та учнів старшої школи).

З реалізації зазначених програм, відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів II та III ступеню, затверджених наказом МОН України, тижневе навантаження кількості годин на вивчення фізики у 2017-2018 році має бути таким:

7 клас	8 клас	8 клас поглиблений	9 клас	9 клас поглиблений	10 клас			11 клас
7 клас	8 клас	8 клас поглиблений	9 клас	9 клас поглиблений	Рівень стандарту	Академічний рівень	Профільний рівень	Рівень стандарту	Академічний рівень	Профільний рівень
2	2	4	3	4	2	3	6	2	3	6

Кількість годин на подовження часу опанування змісту обраної програми навчальними закладами може бути збільшено за рахунок варіативної складової навчального плану.

Мінімальна кількість тематичних оцінок (які виставляються у класному журналі – у стовпчику «Тематична» без зазначення дати) та оцінюваних лабораторних робіт для класів, що навчаються за різними програмами, надано на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України в розділі «Методичні рекомендації»: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/metoduchni.html.

Пропонуємо орієнтовну мінімальну кількість тематичних оцінок відповідно до кількості навчальних годин за рік:

- 35 годин (1 година на тиждень) - 4 тематичні;

- 70 годин (2 години на тиждень) - 6 тематичних;

- 105 годин (3 години на тиждень) – 7-8 тематичних;

- 210 годин (6 год на тиждень) – 10 тематичних.

Необхідність збільшення кількості тематичних оцінок визначається вчителем. Доцільним є виставлення кількості тематичних оцінок, визначеної в календарному плануванні вчителя.

Календарно-тематичне планування учитель розробляє на рік для кожної паралелі та профілю навчання, його розглядають на засіданні методичного об’єднання, узгоджують із заступником директора з навчальної роботи і затверджують у директора навчальною закладу.

Рівень розробки календарно-тематичного планування є критерієм професіоналізму вчителя, який і визначає його структуру і форму. Зміст плану навчального курсу має відповідати змісту програми, за якою організовано навчання, та навчальному навантаженню вчителя. Кількість годин, передбачених на вивчення окремих тем або розділів, є орієнтовною і може бути змінена вчителем. Програми надають право вчителю творчо підходити до реалізації їх змісту.

Орієнтовне календарне планування уроків з фізики для базової та старшої школи, яке пропонує обласна творча група вчителів фізики, надається на електронних дайджестах БУФ -15,16.17

Також має сенс не обмежуватись мінімальною кількістю фронтальних лабораторних робіт, які мають бути оцінені. Перелічені в програмі лабораторні роботи є необхідними і достатніми щодо вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Пом’якшення вимог до обов’язковості виконання фронтальних лабораторних робіт (див. додаток до листа МОН України від 26.06.2015р. №1/9-305), що передбачають обов’язкове оцінювання результатів виконання однієї з робіт до кожного розділу, дає можливість учителеві розвивати дослідницькі навички учнів у процесі проектної діяльності.

Вважаємо, що надана мінімальна кількість тематичних та лабораторних робіт, що підлягає оцінюванню, є тільки рекомендованою та їх остаточна кількість визначається тільки вчителем в залежності від системи його роботи та методики викладання.

Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством освіти і науки України до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/perelik-navchalnix-program.html

Дозволяється використовувати підручники з відповідним грифом Міністерства, що видані в попередні роки, ураховуючи при цьому зміни у програмах.

Оскільки згідно листа Міністерства освіти і науки України від 26.06.2015 № 1/9-305, не вимагається гриф для додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізовує його методику навчання. Зокрема, насьогодні для викладання фізики в школі пропонуються різноманітні навчально-методичні комплекти – програми, підручники, методичні посібники, робочі зошити на друкованій основі тощо. Головною метою використання в навчальному процесі зошитів на друкованій основі є оптимізація та підвищення ефективності навчально-пізнавальної діяльності учнів на всіх етапах навчального процесу, оскільки їх функціями є наступні: навчальна, розвиваюча, виховна, контролююча, раціоналізуюча. Дослідження науковців наголошують, що за своїм функціональним призначенням зошити з друкованою основою та підручники є взаємодоповнюючими засобами навчання, тому мають бути невід’ємною складовою навчально-методичного комплексу з фізики для учнів шкіл.

Особливу увагу з різноманітного переліку засобів навчання на друкованій основі рекомендуємо приділити розробкам обласних творчих груп учителів фізики при Дніпропетровському ОІППО: «Навчальний посібник з фізики», «Зошити для лабораторних робіт», «Збірники завдань для тематичного оцінювання» тощо. Ці сучасні засоби навчання відрізняються від аналогів тим, що технологія їх створення базується на реалізації впровадження досвіду кращих педагогів-новаторів (ідея опори, принцип укрупнення дидактичних одиниць, ідея поетапного формування знань, ідея поелементного розв’язку задач, діяльнісний підхід тощо). Важливим аспектом посібників є також чіткість і послідовність змістовного наповнення навчально-інформаційного блоку. Зміст посібників доповнює викладений у підручнику навчальний матеріал, конкретизує основні ідеї, гіпотези, теорії, положення й закономірності курсу методами стислих лекцій, опорних конспектів, запитань репродуктивного й творчого характеру, має набори завдань для організації самостійної роботи школярів.

Робота в цьому напрямку продовжується і сьогодні. Для полегшення роботи вчителя та учнів у 9 класі за новою програмою, автори запропонували оновлений методичний комплект «Фізика-9», що складається з «Посібника з фізики, 9 клас», «Зошиту для лабораторних робіт. Фізика, 9 клас (базовий рівень)». Сьогодні до зазначених навчально-методичних комплектів створюється сучасна інтернет-підтримка..

Пріоритетні напрями роботи

Від предметоцентризму до дитиноцентризму• По-перше, необхідно змістити акценти у меті навчання. Кожна програма містить власну мету і завдання. Варто мати єдину мету базової освіти, а в навчальній

програмі опис механізму її досягнення засобами відповідного предмета. Утакому разі головним

стає учень, який навчається, а не предмет, якому навчають. Формування ключових компетентностейздійснюється через:

1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами

2. Спілкування іноземними мовами

3. Математична компетентність

4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях

5. Інформаційно-цифрова компетентність 6. Уміння вчитися впродовж життя

7. Ініціативність і підприємливість

8. Соціальна та громадянська компетентності

9. Обізнаність та самовираження у сфері культури

10. Екологічна грамотність і здорове життя.

• Кожен навчальний предмет має формувати не лише суто предметну компетентність, а й вносити свій

вклад у формування ключових компетентностей.

Наскрізні змістові лінії:

• Екологічна безпека та сталий розвиток

• Громадянська відповідальність

• Здоров'я і безпека

• Підприємливість та фінансова грамотність відбивають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів. спільні для всіх навчальних

предметів, є засобом інтеграції навчального змісту, корелюються з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його

поведінку в життєвих ситуаціях.

Очікувані результати навчання :

• Знаннєвий компонент

Діяльнісний компонент

• Ціннісний компонент

Навчальні програми націлені на результат.

Формулювання очікуваних результатів навчання займає перше місце у порівнянні із формулюванням

змісту навчального матеріалу, і містити не лише знаннєві компоненти, а й компетентнісні.

Оновлені навчальні програми :

• відповідають на виклики сьогодення,

• зрівноважують знанєвий і компетентнісний компоненти змісту освіти, • є інструментом для запровадження інноваційних методик навчання,

• є функціональним документом для учнів, батьків і вчителів у пошуку відповіді на запитання «Для чого це потрібно вивчати»?

Одним із важливих складових системи навчання фізики є навчальний фізичний експеримент. Він забезпечує формування в учнів необхідних практичних умінь, дослідницьких навичок та особистісного досвіду експериментальної діяльності, завдяки яким вони стають спроможними у межах набутих знань розв’язувати пізнавальні завдання засобами фізичного експерименту.

Розвитку експериментальних вмінь присвячено численні педагогічні та психологічні дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців, відомих педагогів, психологів та методистів (О.I. Бугайов, С.П. Величко, Ю.I. Дiк, В.В. Давидова, С.У. Гончаренко, Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко, В.П. Сергієнко, В.I. Нижник, Д.Я. Костюкевич, А.А. Покровський, А.В. Усова, В.А. Буров, М.І. Шут, В.Д. Шарко, Ю.О. Жук, В.М. Шейман та інші).

Провідні методисти i науковці розробили систему шкільного фізичного експерименту (СШФЕ), чим заклали фундамент для практичної підготовки учнів у процесі навчання.

Складовими частинами СШФЕ є такі:

1. Демонстраційний експеримент учителя.

2. Фронтальні лабораторні роботи.

3. Роботи фізичного практикуму.

4. Експериментальні завдання і задачі.

5. Домашній експеримент учнів.

Демонстраційний експеримент, наведений у програмі, є обов'язковим для виконання вчителем. Мінімальна кількість дослідів демонстраційного експерименту надається у програмі. У школах, де відсутнє необхідне обладнання для проведення демонстраційного експерименту, є доцільним використовувати відеофрагменти дослідів, що дозволять наочно вивчати сутність фізичних явищ, законів, розвивати вміння фіксувати та описувати результати досліджень, робити висновки на підставі встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

У системі навчального фізичного експерименту особливе місце належить лабораторним роботам, які забезпечують практичну підготовку учнів.

Залежно від змісту діяльності учнів, ці лабораторні роботи можуть проводитися в різних формах:

- короткочасна лабораторна робота;

- фронтальна лабораторна робота;

- пошуково-конструкторська лабораторна робота;

- пошуково-дослідницькі завдання для домашнього виконання.

Учитель може змінювати тематику окремих робіт на рівноцінні з огляду на стан матеріальної бази фізичного кабінету, об'єднувати деякі лабораторні роботи, що повинно бути відображено у календарних планах.

Однак, лабораторні роботи стають одним з методів вивчення фізики лише в тому разі, якщо вони виконуються відповідно особливій технології навчання, у підґрунті якої закладено діяльнісний підхід. Для полегшення роботи вчителя і учнів була розроблена технологія виконання лабораторних робіт (автор: Рев якіна О.О.), що базується на сучасних педагогічних теоріях та тезі “навчання в дії”. За технологією було розроблено зошити на друкованій основі, які дозволяють вчителю організовувати і керувати пізнавальною діяльністю учнів при виконанні практичної частини курсу фізики. Сукупність завдань, що надаються в цілому у кожній лабораторній роботі, дозволяє здійснити диференційований підхід у навчанні, виконати самостійно основні та творчі завдання, зробити висновки про здійснене дослідження відповідно до поставленої мети.

Виконання лабораторних робіт передбачає володіння учнями певною сукупністю умінь, що забезпечують досягнення необхідного результату. У кожному конкретному випадку цей набір умінь буде залежати від змісту досліду й поставленої мети, оскільки визначається конкретними діями учнів під час виконання лабораторної роботи. Разом із тим, вони є відтворенням узагальненого експериментального вміння, що формується всією системою навчального фізичного експерименту і має складну структуру:

- уміння планувати експеримент;

- уміння підготувати експеримент;

- уміння спостерігати, визначати мету й об’єкт спостереження;

- уміння вимірювати фізичні величини;

- уміння обробляти результати експерименту;

- уміння інтерпретувати результати експерименту.

Формування такого узагальненого експериментального вміння – процес довготривалий і вимагає планомірної роботи вчителя й учнів протягом усього часу вивчення фізики в основній і старшій школі.

З експериментальною частиною курсу фізики пов’язане також питання проведення фізичного практикуму, що за програмою є обов’язковим. При виконанні робіт фізичного практикуму у старшій школі, на наш погляд, учитель стикається з двома основними проблемами:

1. Відсутність необхідного обладнання.

2. Відсутність досвіду та технології проведення фізичного практикуму.

Якщо першу проблему можна подолати за рахунок найпростішого або саморобного обладнання, то друга проблема є складною, тому що потребує формування в учнів узагальнених експериментальних вмінь. А на це учню потрібен час, а вчителю – знання методики формування узагальнених експериментальних вмінь.

Інакше може скластися така «картина». За період навчання в середній школі учні виконують велику кількість експериментальних завдань. Але загального уявлення про експеримент як метод пізнання вони не набувають. Не набувають і узагальнених вмінь під час виконання експерименту. У результаті, після проведення сотні експериментів, учні не можуть самостійно виконувати їх, та кожного разу потребують детальних інструкцій для їх виконання.

Вважаємо, що давати під час проведення фізичного практикуму учням готові інструкції, в яких детально визначено, що вони мають вимірювати, як вимірювати, як провести розрахунки і вирахувати похибку тощо не потрібно. Надавати слід лише інструкцію щодо роботи зі складним фізичним приладом, щоб зрозуміти, як ним користуватись.

Також недоліком надання готової інструкції з виконання роботи фізичного практикуму є те, що учні насамперед знають, який результат має бути при вимірюваннях та обчисленнях, оскільки всі роблять одну й ту саму роботу, отримують одні й ті самі результати, що не буде виключати списування…

Узагальнений план дій під час виконання експерименту:

1. Сформулюйте мету експерименту.

2. Визначте, що треба спостерігати, які величини необхідно виміряти.

3. Визначте, які прилади й матеріали потрібні для виконання експерименту.

4. Обміркуйте хід роботи (план її виконання).

5. Виконайте експеримент відповідно до плану.

6. Зробіть необхідні обчислення, виберіть форму запису результатів експерименту.

7. Зробіть аналіз отриманих даних.

8. Сформулюйте та запишіть висновки експерименту.

Якщо з базової школи почати проводити роботу з формування узагальнених експериментальних вмінь, то технологія проведення фізичного практикуму буде суттєво відрізнятися від традиційної форми, а сам експеримент дійсно стане ефективним методом навчання. Тому що, коли в учнів сформовані необхідні експериментальні вміння, то немає потреби надавати їм детально написані інструкції (крім робіт зі складним обладнанням).

На практикумі ми пропонуємо учням самостійно скласти інструкції і повідомляємо їм тільки перелік необхідних приладів (нескладне обладнання), що будуть використовуватися в роботі. Потім обговорюємо їх плани, оцінюємо реальність їх виконання і тільки після цього переходимо до практиці.

Під час проведення лабораторних робіт та фізпрактикуму в 10-11 класах особливу увагу слід звертати на обчислення похибок вимірювань.

Наведений у програмі перелік робіт фізичного практикуму є орієнтовним, і може бути змінений учителем на власний розсуд у межах годин, зазначених програмою. У школах, де відсутнє необхідне складне обладнання для проведення лабораторного практикуму, передбаченого програмою, дозволяється проведення робіт із доступним обладнанням.

Така організація роботи потребує певного часу на напрацювання учителем певного власного досвіду, а потім і системи роботи. Але й рівень результативності – вищий!

Ефективним засобом формування предметної та ключових компетентностей учнів у процесі навчання фізики є навчальні проекти, що стали нововведенням програм із фізики для базової школи ще з 2015 року. Тому практично в кожному розділі програми подано орієнтовні теми проектів і кількість навчальних годин на цей вид діяльності учнів на уроці. Також учитель й учні можуть визначати теми проектів самостійно.

Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких результатом стане індивідуальний досвід проектної діяльності учня. Зокрема, у процесі виконання навчальних проектів вирішується низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань. У ході роботи учні здобувають ключові навички: постановка проблеми, планування роботи, пошук, збирання, обробка інформації та презентація результатів роботи.

Розрізняють такі види проектів: дослідницькі, творчі, інформаційні, практичні та ігрові (рольові) проекти. Інколи розв’язання фізичних проблем може поєднувати одночасно декілька видів проектів. Більш детальну інформацію про змістову структуру таких проектів та їх загальні етапи виконання можна знайти на сайті Електронних підручників (e-ranok.com.ua) за посиланням:

http://e-ranok.com.ua/upload/t580012u_physics_metod_rek_vnutr_blok_demo.pdf.

Не менш важливою ділянкою роботи у процесі поглибленого навчання фізики є розв’язування фізичних задач. Задачі різних типів можна ефективно використовувати на всіх етапах засвоєння фізичного знання:

- для розвитку інтересу, творчих здібностей і мотивації учнів до навчання фізики,

- під час постановки проблеми, що потребує розв’язання,

- у процесі формування нових знань, вироблення практичних умінь учнів,

- з метою повторення, закріплення, систематизації та узагальнення засвоєного матеріалу,

- для контролю якості засвоєння навчального матеріалу чи діагностування навчальних досягнень учнів тощо.

Слід підкреслити, що в умовах особистісно орієнтованого навчання важливо здійснити відповідний підбір фізичних задач, що враховував би пізнавальні можливості й нахили учнів. Ефективною формою роботи тут є складання задач, подібних за змістом до вирішуваних на уроці.

Особливу увагу під час навчання фізики слід приділяти і розкриттю здобутків вітчизняної та світової фізичної науки, висвітленню внеску українських учених у розвиток фізики як науки, оскільки конкретні приклади досягнень українських науковців (особливо світового рівня) мають вирішальне значення в національному вихованні учнів, формуванні в них почуття гордості за свою Батьківщину та український народ. Зокрема, на уроках фізики необхідно розповісти про першого президента Української академії наук В.І. Вернадського і нинішнього президента Національної академії наук України академіка Б.Є. Патона, лауреатів Нобелівської премії в галузі фізики, які народилися або жили й працювали в Україні (Г. Шарпак, Л.Д. Ландау) та інших відомих учених (О.І. Ахієзер, А.К. Вальтер, А.Ф. Йоффе, Г.Д. Латишев, О.І. Лейпунський, Л.І. Мандельштам, В.І. Обреїмов, І.П. Пулюй, К.Д. Синельников, Л.В. Шубніков та ін.). Необхідно згадати також про відомих авіаконструкторів Ф.Ф. Андерса, О.В. Антонова, І.І. Сікорського, зупинитися на досягненнях українських учених в освоєнні космічного простору (М.І. Кибальчич, Ю.В. Кондратюк, С.П. Корольов, В.Н. Челомей, М.К. Янгель та ін.). Важливо також розкрити розвиток українських наукових шкіл: київської, харківської, одеської, львівської тощо, їхні напрями досліджень та основні досягнення [13].

Оцінювання навчальних досягнень учнів

Обов’язковою умовою організації навчальної діяльності учнів є система оцінювання, під час якого визначається рівень засвоєння навчального матеріалу. Оцінювання навчальних досягнень учнів проводиться відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 30.08.2011 № 996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти». Основними видами оцінювання є поточне, тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання здійснюється за виконання учнями різних видів навчальної діяльності (усні та письмові відповіді, експериментальні роботи, домашні завдання тощо).

Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (частини теми) відповідно до вимог навчальних програм із урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів. Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних, контрольних робіт вважаємо недоцільним. Оцінка за ведення зошитів із фізики не виставляється.

Перед початком вивчення чергової теми вчитель має ознайомити учнів з її тривалістю (кількість занять), кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення, умовами оцінювання. Під час тематичного оцінювання з фізики мають бути враховані результати навчальних досягнень учнів із трьох напрямів: із знання теорії, вмінь розв'язувати задачі та виконувати лабораторні роботи. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається, хоча логічним буде проведення контрольної роботи, короткочасної самостійної роботи, усного заліку тощо по закінченні вивчення теми чи її частини.

Відповідно до «Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з написом "Тематична" без зазначення дати. Тематична оцінка коригуванню не підлягає.

За результатами тематичного оцінювання виставляється семестрова оцінка у відповідні колонки "І (ІІ) семестр", а річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових оцінок.

Семестрові оцінки виставляються на основі тематичних з урахуванням динаміки особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливості теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо). Семестрові та річні роботи як окремі підсумкові роботи не проводяться

Із метою недопущення перевантаження учнів та раціонального використання часу, інші контрольні роботи (заміри, діагностичні роботи тощо), що організовуються керівництвом навчального закладу, мають проводитися під час запланованих учителем письмових робіт і містити завдання лише з теми, яка вивчається. У таких випадках учитель позбавляється необхідності проводити повторні письмові роботи. Річні контрольні роботи за весь курс навчання у даному класі адміністрація навчального закладу має право проводити, якщо наказом передбачено повторення навчального матеріалу в кінці ІІ семестру.

Учні мають право на підвищення лише семестрової оцінки. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати в колонку з написом "Скоригована" поруч із колонкою "І (ІІ) семестр". Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.

Річна оцінка коригуванню не підлягає і виставляється до журналу в колонку з надписом "Річна" без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр – на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

Для учнів, які не мають річної оцінки (не атестовані) з будь-яких причин, за рішенням педагогічної ради та відповідного наказу керівника навчального закладу річне оцінювання проводиться в серпні-вересні.

Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колонку з надписом "ДПА" після колонки з написом "Річна" без зазначення дати.

По закінченню навчального року в навчальному закладі можуть бути заплановані навчальна практика та навчальні екскурсії з фізики (лист Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 № 1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів»). Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій загальноосвітні навчальні заклади приймають самостійно.

Проведення занять у кабінеті фізики

Організація навчального процесу в кабінеті фізики здійснюється відповідно до «Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів» (лист Міністерства освіти і науки України від 20.07.2004 № 601), та Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОНмолодьспорту від 14.12. 2012 № 1423).

Нагадуємо, що до переліку основних документів кабінету входять:

- Акт-дозвіл на проведення занять у кабінеті фізики;

- Паспорт кабінету фізики;

- Інвентарна книга;

- Матеріальна книга;

- Журнал проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності;

- Інструкція з безпеки для кабінету фізики.

Під час проведення занять у кабінеті фізики особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах:

- Про використання методичних матеріалів щодо організації навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності (Лист МОН України від 16.06.2014 № 1/9-319);

- Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань розроблення інструкцій з безпеки проведення навчально-виховного процесу в кабінетах природничо-математичного напряму (лист МОН України від 17.07.2013 № 1/9-498);

- Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів (лист МОНмолодьспорту від 01.02.2012 № 1/9-72).

Згідно наказів проводяться такі інструктажі:

- первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності на початку занять у кабінеті (на першому уроці кожного навчального року). Під час проведення первинного інструктажу з безпеки життєдіяльності на початку занять у кабінеті, учнів слід ознайомити з інструкцією з безпеки для кабінету фізики, яка розміщена на стенді, затверджена директором школи і повинна оновлюватись не рідше одного разу на 5 років. Запис про проведення первинного інструктажу робиться в окремому журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності, який зберігається в кабінеті фізики;

- первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності перед початком кожної лабораторної роботи, роботи фізпрактикуму, що реєструється в журналі обліку навчальних занять на сторінці предмета в розділі про запис змісту уроку (Орієнтовні інструкції для проведення даного інструктажу наводяться, наприклад, у зошитах для лабораторних робіт. Учитель при проведенні даного інструктажу наголошує учням на ті питання інструкції, які стосуються даної лабораторної роботи чи роботи фізпрактикуму);

- позаплановий інструктаж із безпеки життєдіяльності у разі порушення учнями вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж, у разі нещасних випадків за межами закладу освіти під час проведення екскурсій. Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів, що зберігається в кожному кабінеті;

- цільовий інструктаж із безпеки життєдіяльності з учнями у разі організації позанавчальних заходів (наприклад, екскурсії). Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється у журналі реєстрації інструктажів.

Планування роботи районних (міських) методичних об’єднань

1. З метою підвищення якості фізичної освіти в області методистам МК та керівникам МО у 2017-2018 н.р. рекомендовано:

— поставити на контроль стан викладання фізики в районі (місті);

— організувати систему заходів з ознайомлення вчителів із вимогами та змістом оновлених програм для 7-9 класів, ефективними формами, методами й прийомами її реалізації;

— перевірити вчителів щодо знання вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи, розроблені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти;

— проаналізувати результати Всеукраїнських учнівських олімпіад юних фізиків та астрономів, виявити типові помилки у виконанні учнями олімпіадних завдань, спланувати та посилити підготовчо-коригувальну роботу щодо участі учнів у предметних олімпіадах 2017-2018 року;

— розглянути питання про форми та методи роботи з обдарованими учнями (на основі аналізу результативності участі школярів міста/району в олімпіадах з фізики, астрономії, ЗНО, конкурсах, МАН, Всеукраїнському фізичному конкурсі «ЛЕВЕНЯ», Міжнародному природознавчому конкурсі «КОЛОСОК», «Геліантус» та ін.);

2. У рамках розбудови єдиного інформаційного освітнього простору регіону запланувати такі заходи:

— Оновити матеріали методичних об’єднань вчителів фізики та астрономії районів (міст): нормативно-правові документи, плани роботи МО, банк даних про вчителів МО (кількісний і якісний склад), відомості про теми самоосвіти вчителів фізики, інструкційно-методичні листи, та рекомендації тощо;

— Провести районні (міські) конкурси:

— «Вчитель року» в номінації «Фізика»

- «Сучасне електронне портфоліо вчителя фізики та астрономії».

- «Сучасний навчальний е-контент з фізики для 7-9 класів (за новими програмами) в рамках реалізації освітнього проекту «Дистанційна освіта».

3. З метою поширення перспективного педагогічного досвіду (ППД) роботи вчителів фізики та астрономії впроваджувати ППД через діяльність опорних шкіл, творчі лабораторії, майстер-класи, АТМ.

4. Організовуючи навчально-виховний процес з фізики у новому 2017/2018 навчальному році, посилити роботу щодо впровадження компетентнісного підходу в навчально-виховний процес, підготовки професійно компетентного педагога, здатного до особистісного та професійного зростання.

5.Продовжити впровадження STEM-освіти у загальноосвітніх навчальних закладах

Лист ІМЗО від 13.07.2017 № 21.1/10-1410 “Методичні рекомендації щодо впровадження STEM-освіти у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України на 2017/2018 н.р.

6.У 2018 році Україна вперше візьме участь у Програмі міжнародного оцінювання учнів PISA, що проводиться під егідою Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Продовжити підготовку учнів до участі у Міжнародному моніторингу. PISA (Program for International Student Assessment) –

програма міжнародного оцінювання учнів.

ЛІТЕРАТУРА

1.ФІЗИКА 7 – 9 Програма для загальноосвітніх навчальних закладів ( затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

2.Лист МОН України від 21.07.2017 №2.2-1760 "Про обговорення навчальних програм із природничих дисциплін для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

3.Лист МОН України від 03.07.2017 № 1/9-362 "Про Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах для навчання дітей з особливими освітніми потребами (за нозологіями) у 2017/2018 навчальному році"

4.Лист МОН України від 12.07.2017 № 1/9-385 "Про навчальні плани та організацію навчально-реабілітаційного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2017/2018 навчальному році"

5.Лист МОН України від 10.01.2017 № 1/9-2 «Про сучасні підходи до навчально-виховного процесу учнів з особливими освітніми потребами»

6.Лист МОН України від 07.06.2017 № 1/9-315 "Про структуру 2017/2018 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів"

7.Наказ МОН України від 13.07.2017 № 1021 "Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у ЗНЗ І ступеня"

8.Наказ МОН України від 13.07.2017 № 1028 "Про проведення всеукраїнського експерименту на базі загальноосвітніх навчальних закладів"

9.Наказ МОН від 26.06.2017 № 934 "Про результати проведення Всеукраїнських учнівських турнірів 2016/2017 навчального року"

10.Наказ МОН від 19.06.2017 № 871 "Про затвердження Правил проведення XVІ Всеукраїнського студентського турніру фізиків"

11.Наказ МОН від 19.06.2017 № 866 "Про проведення всеукраїнського конкурсу "Учитель року-2018"

12.Наказ МОН від 09.06.2017 № 830 "Про участь команд України у міжнародних учнівських олімпіадах з хімії,математики, фізики, біології, інформатики у 2017 році"

13.Наказ МОН України від 31.05.2017 № 763 "Про проведення всеукраїнського експерименту за темою «Підготовка керівних, педагогічних та науково- педагогічних кадрів до роботи за інноваційними технологіями компанії Microsoft Україна»"

14Наказ МОН від 31.05.2017 № 770 "Про результати проведення IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів у 2016/2017 навчальному році"

15.Наказ МОН від 24.05.2017 № 739 "Про проведення XVІ Всеукраїнського студентського турніру фізиків"

16.Лист ІМЗО від 13.07.2017 № 21.1/10-1410 “Методичні рекомендації щодо впровадження STEM-освіти у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України на 2017/2018 н.р.

17.Наказ МОН від 17.05.2017 № 708 "Про проведення дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня за темою: "Науково-методичні засади створення та функціонування Всеукраїнського науково-методичного віртуального STEM-центру (ВНМВ STEM-центр)" на 2017-2021 роки"

18.Наказ МОН від 04.05.2017 № 670 "Про видання підручників для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів за кошти державного бюджету в 2017 році"

Наказ МОН від 04.05.2017 № 669

19.Лист ІМЗО від 13.07.2017 № 21.1/10-1410 "Методичні рекомендації щодо впровадження STEM-освіти у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України на 2017/2018 н.р.

20.Наказ МОН України від 21.10.2013 № 1456 «Про затвердження Концепції профільного навчання у старшій школі».

21. Наказ МОНмолодьспорту України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 року за № 566/19304.

22Наказ МОН України від 30.08.2011 № 996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

23.Наказ МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

24Наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України «Про затвердження Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів» від 16.07.2012 року № 992.

25Наказ МОНмолодьспорту України від 14.12.2012 № 1423 «Про затвердження Положення «Про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів».

26.Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392«Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».

27.Лист МОН «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» № 1/9-61 від 06.02.2008 р.

28.Лист МОНмолодьспорту «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» № 1/9-72 від 01.02.2012.

29.Лист МОН України від 16.06 2014 р. № 1/9-319 «Про використання Методичних матеріалів щодо організації навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності».

30.Лист МОН України від 26.06.2015 № 1/9-305 «Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році».

31.Фізика. 8,9 клас з поглибленим вивченням фізики. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням фізики (відповідно до вимог оновленого Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та на основі програми з фізики для 7-9 класів).

32.Фізика 11 клас. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Фізика. Астрономія» (Київ, 2010).

33.Фізика 10 клас. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика, 10-11 класи, рівень стандарту (зі змінами, затвердженими наказом МОН України № 826 від 14.07.2016.

У нагоді учителям стануть такі інформаційні ресурси:

http://www.nas.gov.ua

1. http://kyivenergo.ua/shco_take_energoefektivnist

2. http://7chudes.in.ua/

http://www.expocenter.com.ua/